До 95-ти річчя з дня народження Богдана Казанівського

Автор — Олександр Іщук (м. Київ).

Богдан Казанівський народився 3 лютого 1916 р. в с. Нивиці Радехівського району Львівської області.

Після завершення початкової освіти Б. Казанівський з 1932 р. працював у повітовому кооперативі в Радехові, тоді ж вступив до ОУН. Як і більшість тогочасної свідомої української молоді він уважно стежив за становищем українців в Польській державі і помічав, що їм важко було здобути достойну освіту, отримати високооплачувану роботу та захистити свої національно-культурні права. Тому він з ранніх років був переконаний у необхідності відновленні незалежності України, що мало би дати можливість вільного розвитку української економіки та культури.

У підпіллі Б. Казанівський досить швидко проявив свої виконавські та організаційні здібності. Це помітило керівництво крайової екзекутиви ОУН в Галичині, зокрема, Лев Ребет. У 1933 р. Б. Казанівський був призначений організаційним референтом повітового проводу ОУН на Радехівщині, де діяв до 1937 р. Тоді ж його активна діяльність потрапляє в поле зору польської поліції, яка після процесу С. Бандери та його товаришів порівняно непогано орієнтувалась в кадровому складі ОУН, добре знала основні напрямки діяльності підпільників.

У квітні 1937 р. Б. Казанівський був заарештований польською поліцією. В грудні 1937 р. він був засуджений окружним судом у Золочеві до 18 років ув’язнення. Згодом, на підставі амністії, строк було зменшено до 12 років. Повторно Б. Казанівський був ще раз засуджений на процесі 26.01. — 14.02. 1938 р. в Золочеві, вже з іншого обвинувачення (але знову ж таки за протипольську діяльність в ОУН). Вироком суду йому знову присудили 12 років позбавлення волі.

Військові видання ОУН

Військові видання ОУН

Однак у тюрмі йому довелося просидіти порівняно недовго. Після початку німецько-польської війни Б. Казанівський, як і більшість українських політичних в’язнів, зумів звільнитися з ув’язнення. Західна Україна у вересні 1939 р. була приєднана до складу СРСР. Невдовзі Б. Казанівський повернувся до підпільної діяльності в ОУН, перебував на землях Польщі, окупованих німцями, мав постійні контакти з керівниками ОУН, які базувалися в Кракові.

Одним із його завдань було налагодження постійного зв’язку між підпіллям ОУН в Україні та Проводом ОУН в Кракові. Однак вирішити це питання було непросто. В січні 1940 р. неподалік с. Бендюга Сокальського району Львівської області Б. Казанівський був заарештований співробітниками УНКВС по Львівській області при спробі переходу кордону з генерал-губернаторства в УРСР. Після арешту він півтора року перебував під слідством в різних тюрмах НКВС, в т.ч. тюрмі «на Лонцького» у м. Львові, де пережив важкі допити і тортури. Мабуть, його би засудили до вищої міри покарання, але доля і цього разу виявилася більш прихильною. Після нападу Німеччини на СРСР 22.06. 1941 р. Б. Казанівський виявився одним з тих ув’язнених, кому 28 червня 1941 р. вдалося звільнитися з тюрми і уникнути долі багатьох інших політв’язнів, котрих співробітники НКВС розстріляли без суду під час відступу зі Львова.

Як і багато інших підпільників ОУН, Б. Казанівський сподівався, що війна між Німеччиною і СРСР дасть шанс відновити державність України. Однак не так сталося, як гадалося. Після проголошення у Львові Акту відновлення незалежності України 30.06. 1941 р. німці вжили жорстоких заходів проти організаторів українського визвольного руху, розпочалися масові арешти членів ОУН та їх прихильників. Більшість активних членів ОУН знову перешли в підпілля, щоб продовжити боротьбу, тепер вже з німцями.

Сурма. Обкладинка журналу ОУН «Сурма». 1932 р.

Сурма. Обкладинка журналу ОУН «Сурма». 1932 р.

В роки німецької окупації в 1941—1943 рр. Б. Казанівський був зв’язковим Проводу ОУН(б) у Львові, виконував важливі доручення І. Климіва — «Легенди», М. Лебедя — «Рубана», М. Степаняка — «Д. Дмитріва» та інших провідників ОУН. В підпіллі ОУН він використовував псевдоніми «Тирса» та «Щетина».

Коли в 1944 р. стало зрозуміло, що радянська влада повертається в Західну Україну, Б. Казанівський (мабуть, з дозволу керівництва ОУН) виїхав на еміграцію, спочатку до західної Європи, а потім до США, де був членом теренового проводу ОУН. Написав спогади про своє життя та діяльність під назвою «Шляхом "Легенди"». У них він розповів не лише про свій життєвий шлях, але й про діяльність відомих керівників ОУН — І. Климіва, М. Лебедя, Я. Стецька і інших.

Доля Б. Казанівського, як і багатьох інших підпільників ОУН, склалася так, що він після тривалих років боротьби в Україні, опинився за кордоном. Протягом 1930—1944 рр. він зробив значний внесок у боротьбу за відновлення незалежності України від окупантів. Можливо, саме тому життя і діяльність Б. Казанівського у 1950—1980-ті рр. стали прикладом для нового покоління української молоді в США, де він неодноразово виступав з доповідями та спогадами. До 1991 р. в Україні практично неможливо було дізнатися правдиву інформацію про активних підпільників ОУН, вона замовчувалася та перекручувалася радянським агітпропом.

Зброя, вилучена в підпільників ОУН в Надвірнянському районі. 1934 р.

Зброя, вилучена в підпільників ОУН в Надвірнянському районі. 1934 р.

Зброя, вилучена в підпільників ОУН в Надвірнянському районі. 1934 р.

Однак тепер все змінилося. Б. Казанівський згадується в багатьох закордонних наукових виданнях з історії українського визвольного руху, виданих до 1991 р., і в українських виданнях, опублікованих після відновлення незалежності України, особливо тих, де йдеться про період 1929—1939 рр., та 1941—1944 рр. Все це свідчить про те, що його постать вже увійшла в історію України ХХ століття.

Література про Б. Казанівського:

Казанівський Б. Шляхом Легенди. Спомини. — Лондон, Українська видавнича спілка, 1975. — 292 с.

Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920—1939 роки. Видання третє, доповнене / Відп. ред. В. Мороз. — К., «Українська видавнича спілка», 2007. — 1006 с. (на с. 692 біографічна довідка про Б. Казанівського).

Посівнич М. Форми та методи агітаційно-пропагандистської діяльності ОУН у 1929—1939 рр. // Український визвольний рух. — Зб. 9. — Львів, 2007. — С. 61-78.

 

Додано 03.02.2011