Цитування матеріалів, за умови гіперпосилання на сайт ЦДВР, заохочується.
Демонстрація у кінолекторії Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» фільму «Ярослав Дашкевич – сумління нації» вкотре актуалізувала питання про створення у колишньому помешканні Ярослава Дашкевича та його матері Олени Степанів-Дашкевич меморіального музею, – про це сьогодні, 9 березня, повідомив кореспондент ЗІКу.
Під час недільного кінолекторію Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відвідувачі музею переглянули двосерійний документальний фільм із циклу «Українські державники», що його львівська тележурналістка Алла Моргуленко створила 2009 року на телестудії Львівської телерадіокомпанії. Демонстрацією цього фільму музей вшанував світлу пам’ять професора Ярослава Дашкевича, який був членом наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», одним із ініціаторів його створення, а також ініціатором створення Центру досліджень визвольного руху, завдяки якому постала перша черга музейної експозиції. Про це розповів співробітник ЦДВР, координатор програми збирання спогадів учасників визвольного руху історик Андрій Шевців.
За словами львів’янина Ярослава Демчука, після непоправної втрати, що її зазнала львівська громада у зв’язку із смертю професора Ярослава Дашкевича, іще більш увиразнилася потреба створення меморіального музею у будинку Дашкевичів. «Це питання турбує не тільки мене, а й багатьох львів’ян: коли нарешті у Львові постане музей, розмови про який точаться десятиліттями? Ми, мешканці сусідніх будинків, щиро схвалюємо ідею заснування у будинку на вул. Козацькій, 11а меморіального музею, який би популяризував і Січове стрілецтво загалом, легендарну четарку УГА Олену Степанів і її сина – історика Ярослава Дашкевича. Чимало сусідів середнього покоління ще застали в живих пані професорку й зберегли про неї світлі спогади. Ми вважаємо, що влада повинна зробити реальні й дієві кроки назустріч проголошеного 1991 року музеєві, постанню якого загрожує теперішній аварійний стан будівлі та судовий розгляд приватизаційних зазіхань пані Лутчин, що мешкає поруч колишньої квартири сім’ї Дашкевичів», – сказав Ярослав Демчук, повідомивши, що чергове засідання суду у справі будинку Дашкевичів призначене на четвер.
Довідка ЗІКу.
Ярослав Дашкевич народився 13 грудня 1926 року у Львові, помер – 25 лютого 2010 року. Батько науковця – генерал-хорунжий армії УНР Роман Дашкевич, мати – легендарна четарка УГА Олена Степанів.
1991 року ухвалено створити у помешканні Олени Степанівни площею 60 м2 на вул. Козацькій 11-а у Львові меморіальний музей Січового Стрілецтва. У цьому будинку пройшли останні 7 років життя національної героїні, меморіальний музей якої мав постати за розпорядженням № 269 від 1992 року представника Президента України у Львівській області. На будинку Олени Степанівни є пам’ятна таблиця роботи скульпторки Теодозії Бриж із бронзовим зображенням героїні. Відкрили її до 100-річчя від дня народження Олени Степанівни. У 1960-70-их роках у цьому будинку зустрічалися діячі дисидентського руху. Вселення п.Лутчин у помешкання площею 23 кв.м після смерті Олени Степанівни відбулося поза волею Ярослава Дашкевича, «Вселення без моєї згоди, із застосуванням фізичної сили було спланованою операцією радянських служб», – засвідчив св.п. Ярослав Шашкевич, який від 1991 року мешкав на вул. Зеленій, 28, у той час, як помешкання на вул. Козацькій, 11-а перевели до фонду нежитлових приміщень й передали в постійну безкоштовну оренду Львівському історичному музею з метою створення меморіального музею Олени Степанівни. 2009 року львівська філія «НДІ Проектреконструкція» визнала технічний стан будинку на вул. Козацькій, 11-а аварійним.