Презентація Shadow Report «Реформа у сфері політики пам’яті: проміжні підсумки виконання “декомунізаційних законів”»

1 листопада 2017 року відбулася презентація тіньового (тобто, громадського) звіту (Shadow Report) «Реформа у сфері політики пам'яті: проміжні підсумки виконання "декомунізаційних законів"»яка пройшла в межах круглого столу на тему «Законодавство про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні: стан виконання».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з підкомітетом з питань декомунізації Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Декомунізація стала однією з тих реформ в Україні, яка відбулась завдяки спільній роботі громадськості та законодавчої й виконавчої гілок влади. Ініціатори і прихильники закону провели чимало громадських обговорень та круглих столів у профільних комітетах Верховної Ради, працювали з висновками експертних комісій, які складали історики, краєзнавці, архівісти, соціологи та інші дослідники. Програми «Відкриті архіви» та «Покидаючи СССР» (вивчення досвіду країн Центральної і Східної Європи), які Центр досліджень визвольного руху розпочав ще в 2010 році, змогли сформувати пропозиції до політики та зрештою стати її основою.

Питання національної пам'яті були включені до одного з розділів Коаліційної угоди, підписаної парламентарями VІІІ скликання, а також до «Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабміну та Коаліційної угоди в 2015 році», «Плану законодавчого забезпечення реформи в Україні» і «Плану дій Кабінету Міністрів на 2016 рік».

Український інститут національної пам'яті, центральний орган виконавчої влади з реалізації політики у сфері нацпам'яті, наприкінці 2016 року оприлюднив перші результати процесу декомунізації в Україні. Верховна Рада ухвалила 13 постанов про перейменування населених пунктів та об'єктів топоніміки в населених пунктах. Всього провели 52 480 перейменувань (51 493 вулиці, 987 населених пунктів (з них 32 міста), 25 районів), демонтували 2 389 пам'ятників (із них 1 320 «ленінів»). Залишаються неперейменованими ще 2 області та один район. Дати нові назви областям можливо лише через зміни до Конституції України. 

Світлана Матвієнко

Shadow Report «Реформа у сфері політики пам'яті: проміжні підсумки виконання "декомунізаційних законів"» підбиває проміжні підсумки декомунізаційної реформи та виокремлює ті проблемні моменти, які слід доопрацювати. Документ аналізує цілі реформи (що планувалось і що вдалось проадвокувати на законодавчому рівні); розглядає планування реформи на рівні парламенту й Уряду; досліджує принципи перейменування топонімів та демонтажу пам'яток; розглядає етапи та виконавців проведення декомунізації в Україні; аналізує офіційну статистику виконання завдань декомунізаційного пакету законів; досліджує стейкголдерів реформи, суспільне сприйняття політики та судові процеси; пропонує кроки, які необхідно зробити для завершення реформи. 

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила, що реформа у сфері політики пам'яті є однією з ключових гуманітарних реформ, які здатні змінити фундаментальні світоглядні настанови українського суспільства.

Анна Олійник

Анна Олійник, аналітик Центру досліджень визвольного руху, член групи «Політика національної пам'яті» Реанімаційного пакету реформ, у своїй доповіді зосередила увагу на тих кроках, які необхідно зробити, аби декомунізаційна реформа була комплексною. Так, у законодавчій царині необхідно ухвалити соціальну частину змін до закону про реабілітацію жертв політичних репресій; ухвалити закон про засади політики національної пам'яті; врегулювати окремим законом питання щодо відзначення офіційних державних свят; внести зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини», щоб узгодити його із декомунізаційними законами. Потребує завершення створення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті. Також пані Анна наголосила на необхідності завершення створення музейних установ - Музею монументальної пропаганди СРСР і Музею Майдану. Надзвичайно важливою є також інформаційна кампанія для популяризації та роз'яснення нових назв серед населення.

Володимир В'ятрович

Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті, наголосив, що саме завдяки зусиллям громадськості можна говорити про успішність реалізації декомунізації, адже потенціалу, можливостей та ресурсів Українського інституту національної пам'яті не вистачило б для здійснення такої масштабної реформи.

Учасники круглого столу обговорили широке коло питань, пов'язаних із державною політикою у сфері декомунізації; розглянули стан виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»; проаналізували заходи, спрямовані на підвищення поінформованості громадськості про злочини, вчинені представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; проаналізували альтернативні варіанти державної політики у сфері декомунізації, а також обговорили можливість вдосконалення законодавства про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні.

Джерело: Лабораторія законодавчих ініціатив.