СЕРЕД ІНОЗЕМЦІВ В УПА НАЙБІЛЬШЕ ВОЮВАЛО РОСІЯН

23-24 березня на Волині відбулося три презентації книжки Олега Стецишина «Бандерівський інтернаціонал».

23 березня у Луцьку, в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, відбулася презентація книжки Олега Стецишина «Бандерівський інтернаціонал». У ній взяли участь студенти та викладачі, представники громадськості та журналісти.

 

Ще одна луцька презентація відбулася ввечері в книгарні «Є». Лучани після робочого дня мали можливість поспілкуватися з письменником про боротьбу УПА.

 

Наступного дня, 24 березня, «Бандерівський інтернаціонал» за участю автора презентували у Районному будинку культури селища міського типу Турійськ. Саме в цьому районі в період Другої світової війни за незалежність України в лавах УПА боролися представників національних меншин: грузинів, азербайджанців, білорусів, росіян, вірменів, татар, литовців, узбеків, євреїв, австрійців, бельгійців, французів, італійців, німців тощо. Зокрема, у книжці є також розділ «Міжнаціональна катастрофа бази «Січ» про події в селі Вовчак Турійського району.

 

Як зазначив Олег Стецишин, в УПА воювали представники понад 28 національностей. Як вони потрапили до лав УПА, як воювали та як згодом склалася їхня доля – захопливо і ґрунтовно викладає письменник на основі архівних документів, свідчень вояків, праць з історії визвольного руху.

«У перспективі українські націоналісти, окрім усього іншого, розраховували на національні революції народів СРСР і Європи за звільнення від влади комуністів і нацистів. І розпалити вогонь антиімперіалістичних революцій повинні були саме українці», – пише Олег Стецишин, аналізуючи програмні документи ОУН і УПА.

 

«Бандерівці пообіцяли допомогти нам повернутися додому, в Литву» – так називається у книжці розділ про литовців в УПА, «Моя не большевик. Моя – УПА» – назва розділу про  узбеків, «Ми є свідками геройської постави азербайджанців» – про азербайджанців в УПА, а розділ про росіян – «Я горжусь, когда меня называют бандеровцем. Я же бандеровец!»

На думку автора, серед іноземців в УПА найбільше воювало росіян: «Татари були у числі перших перебіжчиків на сторону УПА. Причому не просто перейшли, а й почали відважно воювати в повстанських лавах. Про це збереглося чимало документів. Зокрема, у середині листопада 1943 року у складі сотні «Гамалії», яка перебувала в селі Бортники Тлумацького району, було майже 50 татар, об’єднаних в одну чоту. Командував ними уродженець Кубані, старший лейтенант на ім’я Сергій. …Наприкінці 1943 року колишніх червоноармійців – вихідців із Поволжя, Середньої Азії та Кавказу, які перебували в повстанських відділах на території Галичини, за наказом командування УПА, було відправлено на Волинь…»

У книжці вміщено документи, які ілюструють діяльність представників різних національностей у підрозділах УПА, спогади повстанців про «чужинців», а також подано фотоматеріали, короткі біографії бійців УПА неукраїнської національності і широку бібліографію на цю тему.

 

«Книга важлива, зважаючи на сьогоднішню ситуацію, на ту війну, яку зараз ведемо з Росією. Думаю, її можна назвати третім національно-визвольним змаганням, і цього разу ми також хочемо відстояти нашу незалежність. Однією з особливостей цього протистояння є дуже сильна пропагандистська, психологічно-інформаційна війна, яку нам нав’язав наш ворог. Елементами цієї війни є міфи, зокрема й історичні, покликані звинуватити українців у злочинах, які вони не чинили. Я думаю, що ця моя книжка спростовує такі міфи», – розповів про актуальність своєї книжки Олег Стецишин.