У Києві презентували книгу Олександра Пагірі «Між війною та миром: відносини між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини (1939-1945)»

14 травня у книгарні «Є» у Києві відбулася презентація нового наукового видання з історії українського визвольного руху – книги кандидата історичних наук Олександра Пагірі «Між війною та миром: відносини між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини (1939-1945)».

На презентацію, зокрема, завітали: директор Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Володимир В'ятрович, доктори історичних наук Іван Патриляк та Василь Деревінський, кандидати історичних наук Олексій Сокирко, Ярослав Файзулін та Олександр Іщук, керівник проекту «Електронний архів українського визвольного руху» Андрій Когут, редактор сайту «Історична правда» Олександр Зінченко, інші зацікавлені особи.

Виступає автор книги, кандидат історичних наук Олександр Пагіря

У вступній лекції Олександр Пагіря розповів про особливості відносин між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини в 1939-1945 рр. Він детально зупинився на подіях весни 1939 р., пов’язаних зі створеннях Карпатської України та анексії її території Угорщиною. Він проаналізував роль членів ОУН в тогочасних подіях, зокрема – у створенні Карпатської Січі та організації збройного спротиву наступу угорців.

Далі автор розповів про дії угорських збройних сил на території України після нападу Німеччини на СРСР в 1941 р., зокрема – про бажання Угорщини включити в сферу свого впливу Південну Галичину. О.Пагіря деталізував, які саме угорські військові формування брали участь у війні з СРСР на стороні Німеччини в 1941-44 рр. і перебували на території України. Крім того, він повідомив цікаві подробиці політичної історії Угорщини в 1939-45 рр., зокрема - про те, що частина угорської політичної еліти прагнула встановити максимально тісну співпрацю з Німеччиною, а інша – налагодити зв’язки з Англією, США та їх союзниками. За висновком автора, дипломатичні події відіграли важливу роль у тому, що в Угорщині знайшлися прихильники порозуміння з українським визвольним рухом, який розцінювався деякими угорськими державними діячами, як потенційний союзник у випадку просування Червоної армії в Західну Європу.

Найбільша частина лекції О. Пагірі була присвячена бойовим сутичкам між УПА та угорськими військовими формуваннями в 1943-44 рр., а також аналізу процесу поступового надаладнання контактів між обома сторонами. Автор книги зазначив, що збройні напади відділів УПА на угорців на Волині в 1943 р. призвели до того, що угорці, які не бажали гинути за інтереси Німеччини в чужих землях, пішли на встановлення зв’язку з повстанцями. В результаті відбулося кілька зустрічей, і були вироблені умови тимчасового перемир’я. яке дотримувалося обома сторонами. Як згодом виявилося, українці та угорці в той історичний період окрім протиріч мали також і спільні інтереси. Далі переговори відбувалися також у Львові і Будапешті. Від української сторони в них брали участь Василь Мудрий, Іван Гриньох та Євген Врецьона, від угорської – високопоставлені офіцери з угорського генерального військового штабу на чолі з генералом Ференцем Сомбатгеї.

Відвідувачі презентації

О. Пагіря зазначив, що, на жаль, під час переговорів у обох сторін були різні позиції щодо можливості співпраці, до того ж виникало питання, як українській делегації ставитися до окупації Закарпаття Угорщиною. Щоб уникнути цього важкого питання, українські делегати вирішили на піднімати його, а залишити його розв’язання і вирішення на повоєнний час. Зате, як розповів автор книги, угорська сторона готова була матеріально і морально допомогти учасникам українського визвольного руху. Розглядалися питання про постачання зброї і медикаментів УПА, лікування поранених українців на території Угорщини, налагодження через угорців зв’язку між українським визвольним рухом та західними державами тощо. Зрозуміло, що обидві сторони також були зацікавлені у тісному обміні найсвіжішою інформацією. Показово, що угорці в своїх інтересах паралельно вели переговори з визвольними рухами і інших сусідніх країн.

Як зазначив О.Пагіря, успішному продовженню переговорів та наладнанню більш тісних контактів завадило те, що навесні 1944 р. Угорщина була повністю окупована німцями, і до влади в країні прийшов пронімецький уряд, який не хотів чути про співпрацю з визвольними рухами. Сутички між УПА та угорськими військовими формування відновилися, цього разу – переважно в Карпатах. Загалом, констатував О.Пагіря, в 1943-44 рр. між УПА і угорськими військами відбулося близько 24 великих боїв і 29 дрібних сутичок, українські повстанці провели понад 30 акцій з роззброєння 4-5 тис. гонведів. В свою чергу, угорці (самостійно або ж з німцями) здійснили близько 20 каральних операцій проти УПА, жертвами протистояння стали до 1000 гонведів та кілька сотень вояків УПА. В цей же час, окрім боїв мали місце також і локальні переговори та домовленості про уникнення сутичок, про що збереглася уривчаста інформація.

О. Пагіря повідомив цікаву інформацію, що в Будапешті у 1944 р. тривалий час діяла місія УПА, де перебував Андрій Дольницький – «Немо». Вона підтримувала постійний контакт з угорськими військовими колами. Згодом її члени виїхали на Захід.

Зрештою, констатував автор, плани тісної співпраці між угорцями та українським визвольним рухом здійснити не вдалося. Внаслідок просування Червоної армії на Захід, і Україна, і Угорщина з 1945 р. на тривалий час разом опинилися за «залізною завісою», у соціалістичному таборі.

Особливе зацікавлення присутніх викликала інформація про те, що автор працював над цією темою понад 8 років, шукав архівні матеріали у різних архівосховищах України і Угорщини, в Ужгороді, Києві, Будапешті і інших містах. На жаль, більшість угорських документів періоду Другої світової війни була давно знищена, і тому збереглася лише незначна їх частина. Чимала кількість документів, використаних у книзі (в тому числі – і угорською мовою), вводиться до наукового обігу вперше. Авторові також суттєво допомогли спогади українців та угорців, які брали участь у переговорах 1943-44 рр., видані у повоєнні роки в Європі та США. Показово, що значну частину книги О.Пагірі складає добре систематизований документальний додаток, який містить немало важливих документів з теми дослідження.

Розповідь автора доповнювали світлини, які демонструвалися на великому екрані у залі.  

Далі виступали відвідувачі презентації, авторові задавалися питання з залу, відбулася дискусія.

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович у своєму виступі зазначив, що книга Олександра Пагірі є важливим внеском у справу вивчення міжнародних контактів українського визвольного руху. Він наголосив на тому, що історикам слід продовжувати збирати інформацію і готувати дослідження про досі маловивчену міжнародну діяльність ОУН і УПА. Все це має неабияке значення ще й через сучасну міжнародну ситуацію, в якій опинилася Україна, особливо зважаючи на заяви деяких угорських політиків щодо ситуації в Закарпатті, які лунали зовсім нещодавно. Виступаючий зауважив, що історія – сувора вчителька, і українцям слід запам’ятати її трагічні уроки ХХ-го століття для України, інакше вони можуть повторюватись, поки не будуть засвоєні. В'ятрович відзначив високий науковий рівень видання, а також наголосив на потребі продовження з’ясування маловідомих сторінок історії українського визвольного руху.

Виступає Директор інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

У своєму виступі науковий керівник О.Пагірі - доктор історичних наук Іван Патриляк розповів подробиці про те, як готувалася дисертаційна робота автора на історичному факультеті Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка на цю ж тему, і як поступово визріла ідея підготувати солідну наукову монографію. Він зауважив, що О.Пагіря активно використовував угорські документи, перекладав їх; багато часу працював у різних архівах, і поступово зібрав солідну джерельну базу для дослідження. Захист дисертації успішно відбувся в 2013 році на вченій раді факультету. В кінці виступу І.Патриляк побажав авторові появи нових цікавих наукових праць.

Далі були запитання із залу, які переважно стосувалися подробиць відносин між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини, доль учасників переговорів з обох сторін тощо. На всі ці питання автор книги дав вичерпні пояснення і відповіді.

У завершальному слові О.Пагіря подякував всім присутнім за участь в презентації та коротко розповів про свої подальші творчі плани.

Олександр Пагіря роздає автографи вдячним читачам 

В цілому слід підсумувати, що книга Олександра Пагірі «Між війною та миром: відносини між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини (1939-1945)» є цінним внеском у справу наукового вивчення діяльності українського визвольного руху, а особливо – його контактів з угорцями. Рекомендуємо всім бажаючим прочитати це видання. 

 

Автор – Олександр Іщук 

 

Додано 22.05.2014