У Києві пройде обговорення: “Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті”

Відомі польський журналіст Павел Боболовіч та український медіаексперт Роман Кабачій ділитимуться міркуваннями про причини та передумови змін польської політики національної пам’яті.

Останні зміни в польській історичній політиці стали причиною для занепокоєнь на офіційному рівні з боку України, США й Ізраїлю. Що стало причиною контраверсійних законодавчих новацій? Як це позначиться на регіональній співпраці? Чому Польща, яка здійснила швидкий та успішний перехід від тоталітаризму до демократії, знову переживає рецидиви несвободи?

На запрошення Центру досліджень визвольного руху та Київського центру Українського католицького університету експерти обговорять нові виклики, які стоять перед країнами регіону у сфері роботи із пам’яттю про минуле.

Панельна дискусія: «Рецидиви несвободи у Східній Європі. Зміни польської політики пам’яті»
20 лютого, вівторок, 18:00
Київський центр УКУ, вул. І. Мазепи, 10А
Вхід вільний

Учасники обговорення:

  • Роман Кабачій — медіаексперт, Україна;
  • Павел Боболовіч — журналіст, Польща.

Модераторка: Ірина Штогрін, редакторка “Радіо Свобода”.

«Польща довгий час залишалася регіональним лідером у питаннях демократичного переходу після розпаду СРСР. Ми досліджували досвід реформ та їздили з навчальними візитами до польських воєводств, щоб навчатися просуванню європейських цінностей у посттоталітарному суспільстві. Однак те, що почало відбуватись у Польщі протягом останніх років, викликає багато запитань. Тож ми започатковуємо серію розмов для пошуку відповідей на ці складні питання: якими є причини “рецидивів несвободи” у демократичних, але все ще очевидно посттоталітарних спільнотах», — говорить Анна Олійник, в.о. директорки Центру досліджень визвольного руху.

Соціологічні дослідження показували великий відсоток антисемітських настроїв у суспільстві Польщі. Польські очільники закликали відмовитися від «педагогіки сорому» в трактуванні подій періоду Другої світової війни. Багатогранна історія польсько-українських стосунків почала набувати асиметричного трактування винятково як «винищення поляків» українськими націоналістами.

Відтак за деякий час ці настрої в публічному дискурсі перетворились на цілком осяжні законодавчі ініціативи, які встигли отримати народну назву у вигляді «закону про заборону бандерівської ідеології». Відтепер під загрозою кримінальної відповідальності заборонено покладати на поляків відповідальність за нацистські злочини, скоєні на території Польщі під час Другої світової війни. Також не можна заперечувати «злочини українських націоналістів».

Експерти спробують розібратися, чому це стало можливим і які наслідки матимуть ці законодавчі новації в розрізі цілого регіону.

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та Київський центр УКУ.

Акредитація на захід проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник).

 
Нагадаємо, 6 лютого 2018 року Президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про польський Інститут національної пам’яті. Закон запроваджує кримінальну відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів» та криміналізує висловлювання осіб, які покладають на поляків та Польщу відповідальність за нацистські злочини, скоєні на польській території під час Другої світової війни, або інші злочини проти миру, людства та військові злочини. За такі висловлювання передбачено покарання — від накладення штрафу до трирічного ув’язнення.

 

Додано 16.02.2018