У Львові відбудеться відкрита лекція про в'язнів Аушвіцу — учасників визвольного руху

Як жили бандерівці, ув’язнені в нацистському концтаборі Аушвіц, як будували мережу взаємодопомоги та включались у діяльність міжнародного табірного підпілля — про це у відкритій лекції «Бандерівці в Аушвіці: вижити і не зламатися», яку проведе наукова співробітниця «Тюрми на Лонцького», доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк.

8  травня, понеділок

16.00

Національний музей—меморіал «Тюрма на Лонцького»

(вул. С. Бандери, 1)

Фраза «боротьба українського підпілля проти нацистської окупації» асоціюється насамперед зі збройною боротьбою УПА проти нацистів, але їй передувало майже два роки протистояння  підпілля ОУН (б). За участь у підпіллі загрожувало ув'язнення у концтаборі — так до Аушвіцу потрапили також українці-учасники ОУН (б).

Серед в'язнів Аушвіцу були брати Степана Бандери — Василь та Олександр, Микола Климишин, Омелян Коваль, Юліан Савицький  - диктор, який повідомив по радіо про проголошення Акту відновлення української держави, Петро Мірчук — після війни відомий історик, автор фундаментальної праці з історії ОУН, Данило Чайковський — автор перших в українській (можливо, і світовій) мемуаристиці спогадів про Аушвіц. Було кілька священиків. Були і жінки — Марія Стахів, Галина Платків. Більшість з тих, хто пережив концтабір, після війни стали відомими активними культурними та політичними діячами, науковцями, митцями.

Більшість з них вижила, чим поставила своєрідний рекорд — середній термін життя в'язня в Аушвіці складав 4 місяці, тоді як «бандерівці» перебували у Аушвіці від літа 1942 до січня 1945 року, загально майже три роки. Вони зуміли сформувати внутрішню мережу взаємодопомоги, включитися у діяльність міжнародного табірного підпілля, навіть поширили діяльність «своєї» мережі на в'язнів — уродженців Центральної та Східної України: військовополонених червоноармійців та остарбайтерів, які потрапили сюди за втечу з робіт.

«Більшість подробиць перебування “бандерівців” у Аушвіці досі невідомі широкому загалу, а вони є прекрасним прикладом того, яким чином внутрішня солідарність і організованість допомагають долати несприятливі обставини. Що важливо у пострадянському контексті — не заради ідеології, а заради порятунку себе і своїх товаришів по нещастю. У результаті “бандерівці з Аушвіцу” отримали моральну перемогу над нацистам», — розповідає лекторка Олеся Ісаюк.


Додано 05.05.2017