Історики, архівісти та громадські діячі провели у Києві круглий стіл про Кирила Осьмака

         25 квітня 2014 р. в приміщенні Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки України відбувся круглий стіл на тему: «К.І. Осьмак (Осьмаков) (1890-1960) – український учений, аграрний економіст, державний та політичний діяч».

Організаторами заходу стали Національна академія аграрних наук України, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека, Національна академія наук України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України та Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво».

         Участь у круглому столі взяли співробітники Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки України, київські і полтавські науковці, студенти, громадські діячі, журналісти та інші особи.

         З вступним словом виступив Вергунов Віктор Анатолійович, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки (ННСГБ) Національної аграрної академії наук (НААН), член-кореспондент НААН, голова оргкомітету круглого столу. Він розповів, що цей круглий стіл продовжує серію заходів бібліотеки з вшанування відомих українських вчених, які проводилися в останні роки. Зазначив, що фонди ННСГБ – одне з найбільших книгосховищ з сільськогосподарської тематики в світі, містить велику колекцію унікальних видань ХІХ-ХХ століть. За останні роки колектив бібліотеки упорядкував 55 випусків серії «Бібліографія вчених-аграріїв України», а також видав кілька великих бібліографічних покажчиків матеріалів, які зберігаються в бібліотеці, провів серію круглих столів та наукових конференцій. Таким чином, бібліотека вносить значний внесок у вивчення історії науковців-аграріїв та збереження національної пам’яті про українських вчених, які у різні роки займалися розвитком аграрної науки в Україні.

         Після цього з коротким вітальним словом до учасників круглого столу виступили представники керівництва Національної академії аграрних наук України, Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України та міністерства аграрної політики та продовольства України. Вони побажали успішної роботи учасникам заходу та висловили подяку його організаторам.

         Далі директор ННСГБ НААН Вергунов Віктор Анатолійович виступив з науковою доповіддю на тему «Історико-краєзнавчі та аграрно-економічні студії К.І. Осьмака для ствердження національної ідеї в Україні». Він детально проаналізував біографію К.Осьмака, його наукову та політичну діяльність, участь в діяльності Центральної ради, арешти в 1928, 1930, 1938 і 1944 рр. органами НКВД, а також виявлені на сьогодні його наукові і науково-популярні праці. Доповідач зауважив, що якщо політична біографія К. Осьмака вже порівняно непогано вивчена науковцями, то його наукова діяльність до сьогодні залишалася маловивченою. Значну увагу доповідач присвятив аналізу життя К. Осьмака в період 1915-1928 рр., коли він брав активну участь в українському науковому та громадському житті; проаналізував його діяльність в роки української революції 1917-1921 рр., в перші роки совєтської влади в Україні, в роки НЕПу. Окремо було наголошено, що К. Осьмак 15 липня 1944 р. був обраний Президентом Української головної визвольної ради (УГВР) – українського протопарламенту, який мав на політичному рівні презентувати інтереси тодішньої воюючої України. Доповідач детально розповів про батьків, юнацькі роки і вчителів К. Осьмака; навчальні заклади, де він вчився; про видання, де публікувалися його праці; про його друзів і знайомих. Зауважив, що К.Осьмак був заарештований чекістами восени 1944 р., і до 1948 р. перебував під слідством та тривалий час дурив слідчих, назвавшись не своїм прізвищем, а згодом був засуджений до 25 років тюрми. Покарання вчений відбував у Володимирській тюрмі (Росія), де і помер в 1960 р. Матеріали доповіді В. Вергунова були роздані учасникам круглого столу у вигляді окремого видання.

         Наступними виступали вчені, журналісти та громадські діячі — земляки К. Осьмака, які приїхали на захід з с. Шишаки Полтавської області та з м. Полтави. Вони розповіли про те, як вшановують пам'ять вченого на Полтавщині, запрошували гостей круглого столу відвідати малу батьківщину К. Осьмака. Один з виступаючих зауважив, що в с. Шишаки завжди бувало і працювало немало відомих людей, в т.ч. і В. Вернадський. Також Полтавщина дала немало борців для українського визвольного руху, таких, як К. Осьмак. Про долю одного з них – Дмитра Карпенка – «Яструба», сотенного УПА з 1943 р., який загинув на Прикарпатті, також розповідали виступаючі.

З доповіддю на тему «К.І. Осьмак та П.І. Гавсевич: з історії взаємин на благо України» виступив Самородов Віктор Миколайович, доцент кафедри екології, охорони природи та збалансованого природокористування Полтавської державної аграрної академії. Він розповів про наукову діяльність К. Осьмака, її значення, а також про його контакти з іншими українськими науковцями. Доповідач зауважив, що деякі наукові праці К. Осьмака не втратили актуальності і сьогодні.

         Далі виступала Підгайна Тетяна Миколаївна, молодший науковий співробітник ННСГБ НААН, яка розповіла про упорядкований нею біобібліографічний покажчик наукових праць «Осьмак Кирило Іванович (1890-1960)». У цій книзі вперше систематизовано інформацію про 52 наукові праці вченого за період з 1911 до 1926 р. Також видання містить інформацію про біографію К.Осьмака і останні наукові дослідження про нього. Частину найбільш актуальних статей вченого в книзі вміщено у повному обсязі. Для того, щоб відшукати зазначені праці, Т. Підгайна тривалий час опрацьовувала фонди Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки, Парламентської бібліотеки України та інших установ. Також пошук проводився в бібліотеках Російської Федерації, куди направлялися відповідні запити. Доповідачка зазначила, що частину наукових праць К. Осьмака, про які відомо з інших джерел, досі відшукати не вдалося. Т.Підгайна подякувала усім, хто допомагав їй у підготовці біобібліографічного покажчика і висловила сподівання на успішне продовження в майбутньому пошуку та опрацювання матеріалів про К.Осьмака.

         Останньою виступала донька К. Осьмака – Осьмак Наталія Кирилівна. Вона розповіла про свою дорогу до пізнання правди про батька, адже ніколи його не бачила, а лише чула уривчасту інформацію від матері та листувалася з батьком в останні роки його життя (1954-1960 рр.). Оскільки в ті роки ділитися спогадами про діяльність діячів українського визвольного руху було небезпечно, то мати Н. Осьмак намагалася оберігати її від переслідування чекістів та не хотіла багато розповідати про батька. Доповідачка процитувала деякі уривки з листів К. Осьмака, які свідчать його активну життєву позицію. Лише в роки перебудови Н. Осьмак з наукових та науково-популярних публікацій, а згодом з архівних документів вдалося дізнатися правду про те, хто ж насправді був її батько. Згодом Н. Осьмак упорядкувала збірник документів про К.Осьмака обсягом в понад 800 сторінок (41 том канадської книжкової серії «Літопис УПА»), а також кілька книг та статей про нього. Останню з них, де вміщено листи К.Осьмака, було презентовано в Києві 13 лютого 2014 р. Для того, щоб розшукати інформацію про батька, Н.Осьмак неодноразово відвідувала Росію, отримала копії документів з архівів у м. Володимирі, Рязані, Москві, багато працювала в київських архівах та бібліотеках. Н.Осьмак підкреслила, що в середині 1990-х рр. зуміла отримати в Росії копії таких документів про її батька, які зараз би не змогла отримати, оскільки доступ дослідників до архівних матеріалів в Росії в останні роки суттєво погіршився. Також вона зуміла відшукати могилу батька в м. Володимирі та перевезти його прах на Україну і перепоховати на Байковому кладовищі в Києві.

         Виступ доньки К. Осьмака присутні зустріли з особливою увагою, з теплотою та вдячністю.

         Після цього відбулася дискусія з запитаннями до доповідачів. У своїй репліці доктор фізичних наук Шендеровський Василь Андрійович наголосив на тому, що українцям слід краще пам’ятати та вшановувати своїх відомих діячів, в т.ч. таких, як К. Осьмак. На думку вченого, це є виявом самоповаги українців до своєї історії, культури, без чого неможливо побудувати процвітаючу державу. Саме відсутність самоповаги, а також погана поінформованість суспільства про власне минуле і є причиною того, що чимало українців плутаються у питаннях власної історії, а це спричиняє суперечки і гальмує розвиток і процвітання держави.

         Кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР) Іщук Олександр Степанович розповів про те, які документи про К. Осьмака зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Значна частина з них досі неопублікована. Доповідач наголосив на тому, що після останніх змін в державі з’явилася можливість опрацювати матеріали архівних кримінальних справ на К. Осьмака та людей, які з ним близько контактували, матеріали каральних органів СССР з його розшуку та арешту. Крім того, вшануванням пам’яті К. Осьмака та інших відомих українців в перспективі може зайнятись оновлений Український інститут національної пам’яті, одним з завдань якого якраз і є збереження національної пам’яті про видатних українців. Доповідач коротко розповів про діяльність ЦДВР з вивчення діяльності українського визвольного руху. Присутні погодились, що відкриття архівів дозволить у перспективі підготувати нові цікаві наукові дослідження про вченого.

         Доктор історичних наук Кучер Володимир Іванович висловив думку, що такі постаті української історії, як Роман Шухевич, Степан Бандера, Кирило Осьмак та інші обов’язково слід належно вшановувати на державному рівні, щоб про них завжди пам’ятало нове покоління українців. Тривалий час вивчення діяльності цих людей перебувало під забороною, а вітчизняну історію ХХ століття систематично перебріхували історики, підконтрольні Комуністичній партії. Саме тому на черзі організація державної роботи з вшанування пам’яті видатних українців, популяризації інформації про них, доведення цієї інформації до всього українського суспільства. Також вчений розповів про свої дослідження з історії українського визвольного руху, де згадано про К. Осьмака і УГВР.

Присутні зійшлися на думці, що наукова спадщина К.Осьмака – це важлива складова частина історії української аграрної науки. А оскільки Україна і в роки життя К. Осьмака, і зараз – це велика аграрна держава, то саме від успіху правильної побудови сільського господарства залежить процвітання держави. Успіх цей неможливий без активної підтримки сільськогосподарських виробників з боку сучасної аграрної науки, а також без використання напрацювань відомих українських вчених-аграріїв, вшанування їх пам’яті.

         В кінці круглого столу директор ННСГБ НААН Віктор Вергунов подякував усім учасникам та гостям заходу, вручив виступаючим пам’ятні подарунки від бібліотеки. Він запрошував всіх брати активну участь у наступних наукових заходах, які організовуватиме бібліотека. 

 

Автор — Олександр Іщук